[05/10/10 17:00:00]   ALMK bid 0,15 -1,84% ask 0,15 -1,63%   AVDK bid 14,76 -0,54% ask 14,87 -0,54%   AZST bid 2,51 -2,52% ask 2,52 -2,70%   BAVL bid 0,42 -1,65% ask 0,42 -1,26%   CEEN bid 11,63 -1,52% ask 11,72 -1,38%   DNEN bid  % ask 1,100,00 %   DOEN bid  % ask  %   ENMZ bid 170,00 -1,88% ask 171,19 -1,90%   KVBZ bid 30,40 +2,34% ask 30,70 +2,33%   MSICH bid 1,950,00 -3,94% ask 1,967,00 -4,05%   MZVM bid 18,41 -3,12% ask 20,70 -2,29%   NITR bid  % ask 9,80 %   PGOK bid 37,41 -3,60% ask 42,10 -3,75%   SMASH bid 18,00 0,00% ask  %   STIR bid 79,00 -7,60% ask  %   UNAF bid 270,50 -1,67% ask 272,60 -1,41%   USCB bid 0,45 -5,97% ask 0,50 +1,98%   UTLM bid 0,55 -1,44% ask 0,55 -1,69%   YASK bid 3,29 -6,85% ask 3,71 -4,98%   ZAEN bid 540,00 -0,92% ask 545,00 -0,73%   
укр рус eng
Історія Компанії
Наша Команда
Новини Компанії
Наші Партнери
Вакансії
Контакти
Ліцензії та Свідоцтва
Портрет фонду
Результати діяльності фонду
Регламент фонду
Проспект емісії фонду
Інвестиційна декларація фонду
Портрет фонду
Результати діяльності фонду
Регламент фонду
Проспект емісії фонду
Інвестиційна декларація фонду
Результати діяльності фонду
Регламент фонду
Проспект емісії фонду
Інвестиційна декларація фонду
Портрет фонду
Результати діяльності фонду
Регламент фонду
Проспект емісії фонду
Інвестиційна декларація фонду
Венчурні інвестиційні фонди
Пріоритет Грошовий Ринок
Пріоритет Оптимальна Стратегія
Пріоритет Новий Ринок
Пріоритет Перспективні Інвестиції
Перелік необхідних документів
Процедура придбання паперів ІСІ
Процедура продажу паперів ІСІ
VIP інвестиції
Спільне інвестування
Переваги інвестиційних фондів
Отримати консультацію
Як стати інвестором
Перелік необхідних документів
Процедура придбання паперів ІСІ
Процедура продажу паперів ІСІ
Венчурні фонди
Фінансування будівельних проектів
Індивідуальні стратегії інвестування
Спільне інвестування
Отримати консультацію
Як стати інвестором
Торгівцям цінними паперами
Страховим компаніям
Банкам
Щоденна аналітика фондового ринку
Щотижнева аналітика фондового ринку
Макроекономічний аналіз
Аналіз емітентів
Портфель "Пріоритет"
Захист прав інвестора
Особливості оподаткування
Законодавство
Запитання і відповіді
Бібліотека інвестора
Інвестиційний словник
Зворотній зв'язок
Коментар Торгів
Довідник Інвестора



 

Отримувати новини

Введiть Ваш e-mail


 














Українська Асоцiацiя Iнвестицiйного Бiзнесу






 

Економіка не помітить підвищення соціальних стандартів

Минулого тижня парламент прийняв Закон "Про встановлення прожиткового мінімуму і мінімальної заробітної плати в 2010 році", згідно з яким підвищення соціальних стандартів повинне статися вже з 1 листопада цього року.

Не сумніваючись в тому, що президент підпише новий документ, урядовці вже почали залякувати грядущими масовими звільненнями в бюджетному секторі із-за неможливості виплатити всім підвищені зарплати. Проте апокаліптичні прогнози Кабміну дуже перебільшені.

Гроші перерозподілять

Після того, як новий закон набере чинності, уряд і профільний парламентський комітет повинні підготувати проект відповідних змін в бюджет-2009 і врахувати новації при верстці головного фінансового кошторису країни на майбутній рік. До того як новий розмір мінімальної заробітної плати не буде внесений до закону про держбюджет, підвищені соцстандарти залишатимуться простою декларацією. За підрахунками урядових фінансистів, для того щоб вже з 1 листопада почати виплачувати підвищені зарплати, казні необхідно додатково знайти 8 млрд гривень, а витрати бюджету-2010 збільшити ще на 70 млрд гривень. Головним джерелом їх появи уряд рахує друкарський верстат. А це непередбачувано розкрутить інфляцію і у результаті приведе до ще більшого зубожіння населення.

Але існує точка зору, що Кабмін помилився в розрахунках. За підрахунками, на те, щоб бюджет міг покрити витрати на збільшені зарплати, а також витрати на підвищення інших соціальних позицій, прив'язаних до прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати, в поточному році потрібно буде додатково знайти 2,7 млрд гривень, а в наступному — близько 38 млрд гривень. В порівнянні з об'ємами бюджетних витрат це не такі великі гроші.

Правда, знайти ці суми буде проблематично. Зовнішні ринки запозичення для України цього року закриті. Шукати ресурси за рахунок внутрішніх запозичень теж марно: якщо банки і купують держоблігації для своїх потреб, то в дуже обмеженій кількості. І чим ближче вибори, тим обережніше вони поводитимуться. Оскільки, ризикуючи не отримати кредит МВФ, країна знаходиться в преддефолтном стані. Тому для збільшення соціальних витрат уряд може піти традиційною дорогою, вилучивши гроші з інших витратних статей. Скажімо, недофінансувати державні програми, що вже повним ходом практикується через невиконання податкових планів.

Надпланові доходи, про які постійно звітує Держказначейство, — міф. Більше потрібного фіскалам удається зібрати лише тому, що Мінфін постійно урізує їх план. Зокрема, у вересні коректування склало 40,1%: спочатку цього місяця Мінфін мав намір отримати майже на 6 млрд гривень більше. Всього ж за дев'ять місяців план скоректований майже на 23 млрд гривень, або на 17,5%. І це притому, що, за підрахунками Секретаріату Президента, за станом на 1 жовтня підприємства авансом сплатили в казну 10,8 млрд гривень, а ще 5 млрд гривень — це невідшкодовані суми ПДВ. Суми цього податку, що зависли в бюджеті, як мінімум вп'ятеро більше.

Бюджетників не звільнять

Щоб виконати нові соціальні зобов'язання, не друкуючи грошей, доведеться звільнити більше 1,5 млн працівників бюджетної сфери, тобто близько 45% працівників держсектора. Відповідно, необхідно закрити школи, клуби, дитячі сади в селах. Зрозуміло, що держава на це не піде. Хоч би тому, що організація масових звільнень обійдеться казні ще дорожче, ніж виплата підвищених зарплат. Адже, згідно з діючим законодавством, при скороченні чиновників державі як працедавцеві доведеться виплатити кожному, у якості вихідної допомоги, середньомісячну зарплату. Крім того, відповідно до положень ст. 26 Закону "Про зайнятість населення" звільненому по скороченню працівникові, що встав на облік в службу зайнятості, впродовж двох місяців покладена допомога по безробіттю у розмірі 100% його середньої зарплати на останньому місці роботи, 75% — в подальші три місяці і половину — протягом ще семи місяців.

Інша справа - приватний бізнес, якому також доведеться виконувати вимоги нового закону, підвищивши зарплати співробітникам, які зараз отримують менше, ніж законодавчо обумовлений мінімум. Фонд заробітної плати приватні підприємства вимушені будуть збільшити як мінімум на 20%, чого більшість підприємств в нинішніх кризисних умовах зробити просто не зможуть. В результаті співробітників доведеться або перекладати на зарплату "в конвертах", або звільняти.

В період кризи важливіше забезпечити по максимуму зайнятість: рівень доходу трудящих менш важливий, чим тотальне безробіття. А в цій ситуації бізнес вимушений буде відповісти скороченням персоналу, зниженням рівня оплати праці, переведенням частини оплати "в конверти", мінімізацією інвестицій в модернізацію виробництва.

Причому якщо держструктури при звільненні дотримують всі встановлені процедури, то приватники з персоналом не церемонитимуться. Дуже часто при звільненнях права працівників просто ігноруються, їм не виплачують покладених компенсацій, заздалегідь не запобігають про грядуще скорочення і так далі. Втім, для державної казни і окремих галузей в підніманні соціальних стандартів є і позитиви.

На кожну гривню, сплачену співробітникові, підприємство платить 51 копійку податків до бюджету. У тінь всі компанії все одно не підуть, залишаться крупні міжнародні фірми, великі заводи, які завжди платять зарплату відкрито. А це означає, що вони збільшать об'єми відрахувань прибуткового податку. Крім того, із зростанням заробітків населення ми можемо чекати пожвавлення внутрішнього попиту. І відповідно — збільшення доходів підприємств, які вироблятимуть товари для внутрішнього ринку.


   



03.10.2011
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала регламент ЗНВПІФ "Пріоритет Аграрні Інвестиції" за № 1704 від 3 жовтня 2011.

03.06.2011
Конференція присвячена джерелам залучення капіталу в бізнес для підвищення його капіталізації та подальшого розвитку.

21.03.2011
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зареєструвала проспект емісії інвестиційних сертифікатів ЗНПІФ "Пріоритет Нові Технології" за №2061 від 21 березня 2011 року.



Опитування 
     
Які основні фактори впливають на інвестиційний клімат в Україні?

розвиток банківської системи та інфраструктури ринків капіталу
стабільність законодавства, зокрема - податкового
рівень оподаткування
ємність внутрішнього ринку
вартість робочої сили
рівень технологічного розвитку економіки країни
купівельна спроможність населення
рівень корупції
політична стабільність
рівень корпоративного управління

    
    результати


 
 
 
 
© КУА "Пріоритет Фінанс" 2005-2010
Лiцензiя ДКЦПФР АБ №293355 вiд 31.10.2005
Строк дiї: 31.10.2005 - 31.10.2010


Розробка сайту: LND
   
Вартiсть iнвестицiйних сертифiкатiв може збiльшуватися i зменшуватися, наслiдки iнвестування у минулому не визначають доходи в майбутньому, держава не гарантує прибутковостi iнвестицiй в iнвестицiйнi фонди. Перш нiж придбати iнвестицiйнi сертифiкати Фонду, Iнвесторовi слiд уважно ознайомитися з Проспектом емiсiї, Регламентом, Iнвестицiйною декларацiєю Фонду.